Загальні тенденції
розвитку культури
• Вплив індустріалізації на культуру.
• Прискорення технічного та інформаційного розвитку.
• Виникнення нових, пов’язаних із засвоєнням космосу, наук.
• Нові форми передачі інформації — телебачення, інтернет, аудіо- та
відеозапис.
• Усвідомлення єдності людини та навколишньої природи, підсилення
гуманістичного напряму культури.
• Зближення і взаємодія традиційних форм культури та повсякденного життя.
• Поширення масової культури.
• Взаємопроникнення культур різних регіонів
|
Розвиток освіти та
науки
Наука
|
Освіта
|
|
• Розвиток транспортних засобів, особливо реактивної авіації.
• Початок засвоєння космічного простору (перший космонавт — Ю. Гагарін,
1961 р.).
• Створення і розвиток кібернетики — науки про отримання, обробку і
передачу
|
• Завдання —
підготовка учнів і студентів до навчання протягом
усього життя з метою адаптації зовнішньому світові, який швидко
змінюється.
• Обов’язковість
навчання законодавчо закріплена більшістю країн.
• Збільшено
кількість освітніх закладів та дітей і молоді, охоплених освітою.
• Подолано
елітарність освіти.
• Розширено підготовку інженерно-технічних та наукових кадрів.
• Зростає розрив в освітньому рівні провідних держав та країн, що
розвиваються
|
|
інформації.
• Розвиток радіоелектроніки: радіоапаратура, телевізори.
• Створення мікропроцесора і комп’ютера (1976 р.).
• Відкриття у генетиці: вивчення ДНК, клонування, вирощування
геномодифікованих рослин
|
Болонський процес
Визначення поняття
|
Болонська декларація про основні принципи реформування вищої школи в
європейських країнах підписана у 1999 р. У 2005 р. до Болонської декларації
приєдналася Україна
|
Мета
|
Створення зони європейської вищої освіти до 2010 р.
|
Зміст
|
• Вища освіта двох рівнів, де перший орієнтований на одержання ступеня
бакалавра, другий — магістра.
• Кредитна система — єдиний облік процесу навчання у всіх державах (які
курси і в якому обсязі прослухав студент).
• Незалежний контроль якості освіти, в основу якого покладено не
кількість годин, витрачених на навчання, а рівень знань та вмінь.
• Мобільність студентів та викладачів — викладачі можуть певний період
працювати, а студенти — навчатися в різних європейських університетах
|
Художні напрями в
літературі та мистецтві
Назва
|
Характеристика
|
Соціалістичний реалізм
|
• Частина офіційної ідеології в СРСР.
• Основні риси: герой — революціонер, комуніст; оспівування комуністичних
ідеалів; оцінка з точки зору марксизму-ленінізму.
• Домінування тем війни, революційної боротьби, соціалістичної праці.
• Представники: письменники М. Шолохов, Л. Арагон; кінорежисер С.
Герасимов тощо
|
Екзистенціалізм
|
• Зародився у 20-ті роки XX ст.
• Відображає трагічне відчуття абсурдності буття; у центрі уваги —
питання вини і відповідальності, життя та смерті, вибору та рішення, а
проблеми науки та історії розглядаються тільки в контексті цих питань.
• Представники: А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс
|
Неореалізм
|
• Напрям в італійському мистецтві, що виник після Другої світової війни.
• Основні риси: протест проти жорстокості сучасного життя; прагнення
соціальної справедливості; демократизм.
• Головна тема — життя звичайної людини.
• Представники: кінорежисер Р. Росселіні, художник Р. Гуттузо, письменник
Е. Вітторіні тощо
|
Назва
|
Характеристика
|
Гіперреалізм
|
• Поширений наприкінці 60-х років.
• Сюжет не має значення, головне — документальність зображення, імітація
фотографії, що демонструє абсурдність світу речей.
• Представники: гамбурзька група «Зебра»
|
Абстракціонізм
|
• Мистецтво має відображати не реальну дійсність, а духовний світ митця.
• Основні течії:
— абстрактний експресіонізм (Дж. Поллок): головне — не твір, а процес
його створення;
— абстрактно-геометрічне мистецтво: створення геометричних малюнків,
псевдомеханізмів
|
Сюрреалізм
|
• Мета — проникнення в потаємні бажання і підсвідомість людини,
звільнення від розуму з метою пізнання справжньої людини.
• Основа — фрейдизм.
• Представники: Г. Ернст, С. Далі
|
Поп-арт
|
• Іронічне відтворення продуктів «масової культури» (плакатів, упаковок,
коміксів, предметів масового виробництва), критика філософії споживання.
• Представники: Дж. Джонс, Е. Уорхол
|
Кінетичне мистецтво
|
• Головний принцип — рух твору.
• Створення винаходів з механізмів, що гудуть, обертаються,
самознищуються тощо.
• Представники: Г. Юнкер, Ж. Тенгелі
|
Розвиток музичної
культури
• Поширення музичного авангарду: використання незвичних нових форм і
виразних засобів, відмова від музичних законів.
• Розвиток мюзиклу — сценічного видовища, що об’єднує форми естради,
драматичного театру, балету, опери.
• Неокласика: використання елементів фольклору, джазу, року у класичних
жанрах.
• Поширення джазової музики, заснованої на імпровізації та складному
ритмі.
• Посилення розриву між масовою та «елітарною» музикою.
• Поява електронної музики з використанням магнітофонів, синтезаторів,
комп’ютерів.
• У 50-ті роки в США виникає рок-музика, що об’єднує музичне, поетичне,
сценічне та інші види мистецтва.
• Відокремлення від року поп-музики — розважальної масової музики, яка
використовує стилі, жанри і форми року
|
|
Особливості
національних кінематографічних шкіл
Країни
|
Особливості кіно
|
Режисери
|
Італія
|
• Неореалізм: достовірний показ реального життя, переживань простої
людини.
• Картини-притчі
|
В. де Сіка, Дж. де Санті; Ф. Фелліні
|
Франція
|
• «Нова хвиля»: кіно — засіб вираження авторського погляду на світ, а не
розважання глядачів; розвиток короткометражного кіно.
• Ліричні, сатиричні, фарсові комедії
|
Ж. Л. Годар, А. Дуанель, Ж. Урі
|
Велика Британія
|
«Вільне кіно» і «молоді розсерджені»: протест проти старого укладу,
буржуазних цінностей
|
Т. Річардсон, Д. Лін
|
Країни
|
Особливості кіно
|
Режисери
|
Німеччина
|
«Молоде німецьке кіно»: увага до сучасного життя
|
В. Герцог
|
Польща
|
• «Польська школа»: осмислення трагічних подій Другої світової війни.
• «Кіно морального переживання»: незадоволення соціалістичними порядками
|
А. Мунк, А. Вайда, Є. Кавалерович
|
Чехія
|
«Нова хвиля» (до 1968): практично немає історичних кінострічок, звернення
до сучасності
|
В. Хітілова, М. Форман
|
США
|
• Сформована система кіножанрів: вестерн, мюзикл, трилер, детектив, фільм
жахів, комедія, драма.
• Насичення фільмів спецефектами.
• Звернення до фантастики
|
Дж. Лукас, С. Спілберг, Ф. Коппола
|
Японія
|
• Відтворення традицій японського театру.
• Використання європейської класики.
• «Повсякденний реалізм»: життя сучасної японської родини
|
А. Куросава, К. Мідзогуті, Я. Одзу
|
Індія
|
Вплив національного мистецтва: головне — не достовірність, а поетичний
настрій; у фільмах багато пісень і танців
|
Династія Капурів
|
Тенденції розвитку
фізкультури і спорту
• Демократизація і масовість олімпійського руху; проведення
параолімпійських ігор для інвалідів.
• Створення державних установ з фізкультури і спорту, введення
відповідних предметів до програм навчальних закладів, будівництво
спорткомплексів, басейнів, стадіонів.
• Поширення занять фізкультурою і спортом унаслідок збільшення вільного
часу — скорочення робочого дня, збільшення відпусток, використання побутової
техніки.
• Надмірна комерціалізація спорту, поширення застосування допінгу
спортсменами
|
Глобальні проблеми
людства
• Екологічна криза, пов’язана з наслідками людської діяльності
(забруднення навколишнього середовища, зменшення озонового шару атмосфери,
глобальне потепління, зменшення родючого шару ґрунту тощо).
• Загроза війни із застосуванням зброї масового знищення (термоядерної,
хімічної, бактеріологічної).
• Терористична загроза.
• Проблема енергоресурсів: пошук нових джерел енергії, економія
сировинних та паливних ресурсів.
• Проблеми голоду, неписьменності, СНІДу та інших невиліковних хвороб
|
Комментариев нет:
Отправить комментарий