Історія України 9 клас

Урок. 48-49 Український професійний театр. Родина Тобілевичів. Музика. Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві

культура.ppt

PowerPoint

Урок 46.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

•Опрацювати §34

•Опорний конспект за темою

•Скласти міні-твір на тему “Особливості розвитку культурного життя в україні на початку ХХ ст.”

Урок 45. Урізноманітнення форм і напрямів освіти.
https://www.youtube.com/watch?v=5c_8J3QSDvY



Урок 44. Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини. Особливості культурного розвитку

Мета:

охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни у світогляді людини;

розвивати вміння учнів працювати з джерелами інформації, аналізувати події та процеси;

вчити цінувати культурні досягнення українського народу.

Запитання

— Які особливості індустріальної модернізації України кінця ХІХ — початку ХХ ст.?

Запитання

— Що таке реклама?

Методичний коментар. Реклама — це картинка і слоган. Слово «слоган» означає в перекладі з англійської «гасло», «заклик» або «девіз». Ця коротка фраза містить величезний сенс — за допомогою неї виробник висловлює основну думку або мету реклами.

Пропонує слоганом уроку обрати слова Оскара Уайльда: «Лондонських туманів не існувало, поки їх не відкрило мистецтво».

 На уроці говоритимемо про культуру України початку ХХ ст. — одне з найскладніших явищ в історії світової культури. Зміст, форма, стильові зміни в культурі залежать не тільки від еволюції мистецтва, вони тісно пов’язані з усіма сторонами життя суспільства, з особливостями та закономірностями історичного процесу загалом.

Специфічним культурним феноменом ХХ ст. називають модернізм. Модернізм (від «modern» — новий) — термін сумарний, який позначає велику кількість не схожих між собою, різноманітних і суперечливих художніх напрямів у світовій культурі ХХ ст. Модернізм — це культура, яка заздалегідь протиставляє себе будь-якому різновиду традиційної культури (і передусім культурі реалістичній). Модернізм, як мистецьке явище, тісно пов’язаний з утвердженням модерного суспільства. Складні процеси ламання традиційних засад, зміна соціального статусу, світогляду, способу передавання соціального досвіду знайшли відображення в літературних та мистецьких творах.

На думку польського дослідника Казимира- Добровольського, існують два основні способи передавання соціального досвіду: перший — через мову та інші звукові впливи (наприклад, музика), що сприймаються на слух; другий — демонстрація певних дій та предметів, що сприймаються візуально.

Робота з візуальними джерелами

Пропоную розглянути світлини, зроблені фотографом Сергієм Прокудіним-Горським у 1905 та 1911 рр. та опубліковані на сайті бібліотеки Конгресу США. Бажано у вигляді колажу (додаток 1 ). Запитання

— Які відчуття викликають візуальний ряд та почуті слова від селянина, жителя міста, жінки, чоловіка?

— Якби ми жили на початку ХХ ст., що б нас здивувало у світлинах? 

— Які процеси відображено на світлинах? Що хотів передати у новелі М. Коцюбинський

Вправа «Історична реконструкція»

https://www.youtube.com/watch?v=trVcPLyrMdU

 З кінця XIX ст. дедалі більше людей виходять з традиційного суспільства. На межі XIX — XX ст. з’являється нове покоління, яке думає не так, як їхні батьки й діди, і не боїться змін.

Модерні зміни на українських землях, хоч і пізніше, відбувалися з урахуванням національних особливостей:

в економічній сфері за значної відсталості українських земель у межах двох імперій, модернізація відбувалася швидшими темпами, на основі технологічного прогресу;

урбанізованими були переважно регіони, де зосереджувалися природні ресурси, необхідні для розвитку промисловості;

особливості соціальної мобільності, пов’язані з відсутністю політичних кордонів українських земель, існуванням етнічних кордонів та прив’язаністю українського селянства до землі, спонукали їх до міграції на нові землі,
а не в міста;

соціальні відмінності, що відділяли селян від маєтку, міста, фабрики, уряду, прагнення до індивідуальності слугували одночасним бар’єром між українцями і неукраїнцями.

 Урізноманітнення форм і напрямів освіти

Формування модерного суспільства на українських землях є явищем неоднозначним. Українське суспільство було традиційним, незважаючи на модернізаційні процеси, що відбувалися наприкінці XIX — початку XX ст.

Традиціоналізм виходить з переконання, що практична мудрість по-справжньому втілена в справах, а не в писаних правилах, і ставить традицію вище за розум. Логіка селян була проста: «Ми люди темні, де вже нам, старі так робили».

Погіршення стану освіти пояснювалося й політичними причинами (заборона вживання української мови, зацікавленість царського уряду в малоосвіченості населення), а також причинами соціального характеру. Щоденна селянська праця не передбачала навичок читання та письма.
Окрім того, селянин через свою бідність не міг собі дозволити купувати книжки. Навчання не було одним із сімейних пріоритетів.

Пізнавальне завдання

Чому про розглядуваний період німецький письменник Ліон Фейхтвангер у своєму романі «Гойя» писав: «Мільйони людей, які до того часу не тримали в руках книги, почали читати й отримувати від цього задоволення»?

Робота з контурною картою (за бажанням)

Позначте центри освіти, вищі, середні спеціальні навчальні заклади в українських регіонах, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій.

Робота з підручником

Творче завдання

Які висновки щодо урізноманітнення форм та напрямів освіти можна зробити, спираючись на карту та аналізуючи джерела на с. 273 підручника?

Важливим результатом модерних перетворень було зростання кількості грамотних людей, а головне — це зміна ідеалів, коли освіченість посіла почесне місце в суспільній ієрархії.

 Модернізаційні зміни й повсякденне життя людей. Емансипація жінки

Модернізаційні зміни зумовили зміни в повсякденному житті людей. Найпомітнішими ці зміни були в містах.

Усно вправа «Репортаж з місця подій»

Пропонуємо учням на основі тексту пункту 3 § 33 підручника провести журналістське розслідування
й написати репортаж про новинки, які можна було побачити на вулицях Києва й Одеси на межі століть.

У першому десятиріччі XX ст. у європейській моді ще зберігся S-подібний силует жіночого костюму кінця ХІХ ст. Блузка з напуском спереду, тонка талія, розширена донизу спідниця, корсет — усе це надавало жіночій фігурі S-подібності. Ці змієвидні контури відтінювали різноманітні боа з хутра, тюлю, мережива, страусового пір’я.

На світанку нового сторіччя французький модельєр Поль Пуаре розгадав таємницю, чого хоче жінка. Він відмовився від корсету і, на відміну від невибагливих форм сукні, які пропонували «реформісти», зумів створити нову естетику простоти й вишуканості. Багато жінок надавали перевагу більш практичному й зручному одягу, а замість корсетів і надмірно пишних спідниць почали носити сукні з широкою талією та поясом.

Модель нової сукні мала вузькі рукави й розкльошену спідницю, під яку надягали мереживну спідницю. Мода на початку ХХ ст. дала можливість жінкам одягатися самостійно, адже вже не було необхідності затягувати корсет, що зробити без сторонньої допомоги було неможливим.

Важливо відзначити, що мода ХХ ст. виявлялася в досить сміливих рішеннях. Так, наприклад, деякі модниці приміряли на себе елементи чоловічого гардеробу, такі як штани. І хоча жіночі брюки того часу більше схожі на сучасні турецькі шаровари, все ж це був виклик. Консервативна частина суспільства неодноразово виступала проти таких змін.

Західноєвропейські модні тенденції розвивалися й у столиці Галичини. Модерн («сецесія»),
повноправно ввійшовши у львівську культуру з 1900 р., виявлявся насамперед через архітектуру: фасади споруд, інтер’єри, вітражі, художній метал і дерево, оздоблювальну кераміку.

Окремі елементи сецесійної архітектури стали прототипами зовнішніх форм одягу. Наприклад, дахи, піддашшя будинків, вежі та куполи сецесійних споруд мали певні аналогії в проектованих художниками жіночих головних уборах. Це помітили ще сучасники. Один львівський журналіст початку XX ст. порівнював фронтон і головний купол львівського залізничного вокзалу з «фризурою» й «капелюшком модниці».

Видатні львівські письменниці, співачки, акторки стали в авангарді новітньої львівської моди: Соломія Крушельницька, Ґабріеля Запольська й інші. За декілька років Львів став сецесійним містом, на зразок Відня, Парижа чи Праги. Львівський журналіст писав тоді: «Від дамських туалетів, капелюшків і краваток до меблів і килимів — всюди на виставах сецесійна мода».

Поль Пуаре зумів відкрити нову сторінку в історії європейської моди, та лише в 1909—1910 роках він отримав визнання (фото 1—3).

Мода початку ХХ ст.

Проте, на українських землях навіть мода стала уособленням епохи. Виявом прагнення до збереження українськості, традиціоналізму
стало захоплення елементами народного одягу. Так, Соломія Крушельницька часто використовувала гаптування й сама вишивала свої блузи. Послухаємо фахівця.

Робота з візуальними джерелами

 Модернізація позначилася не лише на моді, а й на суспільному житті жінок. В Європі можна було побачити іншу жінку.

  Індустріальний розвиток суспільства радикально змінив погляди на сім’ю й свідомість жінок.

Стара сімейна економічна модель базувалася, насамперед, на виробництві благ для сімейного споживання. Дами проводили своє життя в межах будинку. Єдине суспільство, з яким їм доводилося спілкуватися, була сім’я.

Однак згодом машинна індустрія повністю зруйнувала окреме домашнє виробництво, змусила жінок шукати роботу вже поза домом.

Ось тут вони почали усвідомлювати й відчувати те гноблення, якого не відчували в сім’ї. Розкривається правда про наявність меншого переліку прав, ніж у чоловіків. Все це змушує жінок захищати свої інтереси.

Словник

Емансипація — процес, що передбачає звільнення від гніту й залежності.

Фемінізм — це суспільно-політичний рух, метою якого є надання жінкам всієї повноти громадянських прав.

Робота з підручником

Пізнавальне завдання

На основі  тексту підручника (п. 4, с. 278—279) визначте прояви емансипації та фемінізму в Європі та на українських землях.

 Відображення епохи в художніх та мистецьких творах

Культура є багатогранним поняттям й уособленням особливостей епохи, складовою історичного процесу.

Вивчення літературних та мистецьких творів як історичних дає можливість узагальнити, підсумувати знання соціально-економічних та політичних процесів. Бажано брати до опрацювання авторів та твори, що не вивчають на уроках української літератури. Таким чином розширювати знання учнів у сфері літератури та мистецтва.

Окрім того, учням стає зрозуміло, з чим представники інтелігенції «йшли в народ», відкриваючи хати-читальні, недільні школи, — з невеликими новелами, що як жанр з’являються на початку XX ст., де доступною мовою описано неминучість прогресу, соціально-політичні зміни.

Залежно від кількості учнів у класі, можна організувати індивідуальну чи парну роботу.

Бажано, щоб учитель, добираючи твори маловідомих авторів, перед презентацією коротко про них розповідав (додаток 5 на с. 14).

  

Робота з візуальним джерелом (Що Ви бачите на картині)

 Підбиття підсумків уроку

Таким чином, твори письменників втратили цілісність, лінійність, набули рис мозаїчності, стали фрагментарними, уривчастими, часом напруженими та різкими, змінився стиль письма.

Майстри слова обрали нову манеру викладу: писати лаконічно, у центр твору ставити людину, наголошувати на її думках, переживаннях, проникати в її психологію.

Епоха модернізму — час переорієнтації, долання канонів, вияв свободи духу, утвердження найбільшої цінності — внутрішньої неповторності кожної людини, занурення в глибинний світ особистості. Власне, у творчості виявлялася духовна криза європейської цивілізації.

Подаючи історії окремих людей, сімей, митці зображали загальну картину розвитку певної історичної епохи. Крім того, культурне надбання є важливою складовою національної ідентичності.

Ілюстрацією до модерних змін стали художні та архітектурні витвори мистецтва. Суперечливість творів полягає в тому, що, не відриваючись від, здавалося б, традиційних сюжетів природи, селянського життя, митці використовували інші техніки, втілювали власне бачення світу, водночас залишаючи простір для світосприйняття глядачам. Монументалізм Федора Кричевського, імпресіонізм Василя Кричевського, авангардизм Казимира Малевича стали втіленням модерних процесів.

Важливим є розуміння культурних цінностей як історичного джерела. Українська культура багатогранна. Представники українського модернізму, ще ідеалізуючи сільське життя, сільські пейзажі, природу, вже дають можливість побачити модерні зміни, зануритися в епоху.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати &33-34

Завдання

— По завершенні уроку складіть власні слогани, «прорекламувавши» риси модерного суспільства, що знайшли відображення в культурних процесах початку ХХ століття в Україні.

Історія України опорні конспекти 9 клас

Програмні документи братства

Організаційні і програмні цілі братства було сформульовано в таких документах:

І. Книга буття українського народу, або Закон божий (написав М. Костомаров)

1. Викладено програму товариства — 109 положень релігійно-повчального та історико-публіцистичного характеру.

2. Показано основні події світової історії від давніх часів до середини XIX ст. (про визвольну боротьбу українського козацтва і розвиток деспотичного самодержавства в Росії, французьку революцію кінця Х?Ш ст. і подвиг декабристів, поділи Польщі сусідніми державами тощо).

3. Наголошувалося, що історичне покликання України полягає в тому, щоб зорганізувати інших слов’ян на боротьбу за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального і духовного життя, скасувати кріпацтво, стани, повалити самодержавство.

4. Мріяли, що прийде час, коли вся слов’янщина встане і “не залишиться в ній ні царя, ні царевича ..., ні князя, ні графа, ні герцога..., ні пана, ні боярина, ні холопа...”.

5. Братство ставило своїм завданням перебудову суспільства на засадах християнства, поступове поширення створеного християнського ладу на весь світ.