Всесвітня історія 11 клас

МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ в другій половині XX — на початку XXI ст.

«Холодна війна»

Поняття	Період конфронтації у світовій політиці, що тривав у 1945-1985 рр.
Причини	• Ідеологічні розбіжності союзників по антигітлерівській коаліції, суперечки щодо післявоєнного облаштування світу. • Нехтування СРСР Атлантичною хартією (1941), повернення до класових принципів зовнішньої політики. • Експорт комуністичної тоталітарної моделі до Східної Європи. • Розкол світу і створення соціалістичного табору та капіталістичного оточення. • Вакуум традиційної рівноваги сил через поразку Німеччини у Другій світовій війні. • Боротьба за сфери впливу між СРСР та США
Прояви	• Формування воєнно-політичних блоків — НАТО, ОВД. • Мілітаризація економіки, гонка озброєнь, у тому числі в космічній галузі. • Заснування військових баз по всьому світу. • Шпигунство. • Психологічна та ідеологічна війна. • Участь у локальних конфліктах. • Економічні ембарго. • Боротьба за вплив у країнах «третього світу»
Результати	Вимушене співіснування двох систем перед загрозою ядерної катастрофи

Доктрина Трумена

Суть	Надання допомоги країнам, де є загроза приходу до влади комуністів або яким загрожують країни соцтабору
Передумови	• Громадянська війна у Греції, розв’язана комуністами з метою захоплення влади. • Перспектива контролю СРСР над чорноморськими протоками у разі поширення комунізму в Греції та Туреччині
Реалізація	• Надання значної фінансової допомоги Греції й Туреччині. • Допомога колишнім колоніям — у разі союзництва з США

Берлінські кризи

Роки	Події	Результати
1948-1949	• Встановлення контролю СРСР над зв’язками між Західним Берліном і Тризонією. • Проведення грошової реформи у західній і східній частині Німеччині, поява різних валют. • Радянська блокада Західного Берліну. • Організація повітряного мосту Тризонії із Західним Берліном. • 1949 р. — зняття блокади	• Міжнародний осуд СРСР. • Питання винесене на Раду Безпеки ООН, де СРСР використав право вето проти засуджуючої резолюції
1958-1961	• Вимога СРСР скасувати чотиристоронній статус Берліна, перетворити Берлін на «вільне місто» під загрозою війни. • Категорична відмова ФРН піти на поступки СРСР. • 13 серпня 1961 р. — зведення Берлінського муру	• Збереження миру. • Втрата актуальності питання про об’єднання Німеччини

Військово-політичні блоки доби «холодної війни»

Назва	Рік утворення	Країни-учасниці
НАТО (Північно-атлантичний альянс)	1949	США, Велика Британія, Бельгія, Голландія, Данія, Ісландія, Італія, Люксембург, Канада, Норвегія, Португалія, Франція (1949), Греція, Туреччина (1952), ФРН (1955), Іспанія (1982)
ОВД (Організація Варшавського договору)	1955	СРСР, Албанія (до 1968), Болгарія, НДР, Польща, Румунія, Угорщина, Чехословаччина
АНЗЮС (Тихоокеанський пакт безпеки)	1951	США, Австралія, Нова Зеландія
СЕАТО (Організація договору Південно-Східної Азії)	1954 (розпався 1977)	США, Велика Британія, Франція, Нова Зеландія, Австралія, Таїланд, Філіппіни, Пакистан
Багдадський пакт, (з 1958 р. — СЕНТО)	1955 (розпався 1977)	Велика Британія, Туреччина, Ірак (до 1958), Іран, Пакистан
АЗПАК (Азійсько-Тихоокеанська Рада	1966	Австралія, Нова Зеландія, Японія, Малайзія, Тайвань, Республіка Корея, Таїланд, Філіппіни
АСЕАН (Асоціація країн Південно-Східної Азії)	1967	Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Бруней
АНЗЮК (Тихоокеанський пакт оборони)	1971	Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія, Малайзія, Сінгапур

Локальні збройні конфлікти часів «холодної війни»

Рік	Територія	Зміст	Результат
1950-1953	Корейський півострів	• Війна між Республікою Корея, орієнтованою на США, і комуністичною КНДР. • Втручання США під егідою ООН та з іншого боку «радянських військових фахівців» й армії КНР	• Загроза переростання конфлікту в ядерну війну. • Закріплене співіснування двох корейських держав
з 1947	Близький Схід	• Поділ Палестини на єврейську та арабську території, створення держави Ізраїль. • Періодичні воєнне протистояння арабської Палестини (підтримка СРСР) та Ізраїлю (підтримка Заходу)	• Жодна війна не принесла перемоги жодній стороні. • Продемонстрована необхідність дипломатичного врегулювання
1946-1954	Індокитай	• Війна з Францією за визнання Демократичної Республіки В’єтнам. • Втручання СРСР та КНР	Поділ В’єтнаму на проамериканський Південь та комуністичну Північ
1964-1975	В’єтнам	• Війна між комуністичною ДРВ та Південним В’єтнамом. • ДРВ отримувала допомогу СРСР, Південний В’єтнам — військову підтримку США	Об’єднання країни у Демократичну Республіку В’єтнам
1979-1989	Афганістан	• Інтервенція радянських військ на підтримку прорадянського режиму в громадянській війні. • Надання США підтримки моджахедам	• Виведення радянських військ, втрата 14,5 тис. чоловік. • Підрив міжнародного авторитету СРСР

Карибська криза

Передумови	• 1959 р. — перемога на Кубі народної революції, підтриманої СРСР. • США почали готувати збройну інтервенцію на Кубу, зосередивши в Карибському регіоні свої військові сили. • Прагнення СРСР продемонструвати рішучу допомогу комуністичним урядам
Причини	Жовтень 1962 р. — з метою тиску на США СРСР розміщує на Кубі ядерні ракети середньої дальності
Основні події	• Блокада Куби з боку США, які вимагали демонтувати і вивезти радянські ракети. Перехоплення та обшук морськими патрулями США усіх суден, що прямували на Кубу. • При посередництві Генерального секретаря ООН лідери США Дж. Кеннеді та СРСР М. Хрущов досягли домовленості: СРСР під контролем ООН вивозив ракети, США відмовлялися від інтервенції на Кубу
Результати й наслідки	• Криза виявила безперспективність силового протистояння і нарощування гонки озброєнь у ядерній сфері. • Почався пошук мирних взаємин США та СРСР, скорочення озброєнь: — 1963 р. — договір між США та СРСР про припинення ядерних випробувань в атмосфері, космосі та під водою; — 1968 р. — ООН ухвалила Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. • «Холодна війна» не припинилася

Рух неприєднання

Зміст	Міжнародне об’єднання понад 100 держав, що визнають неприєднання до воєнно-політичних блоків великих держав одним з основних принципів своєї зовнішньої політики
Заснування	1961 р. з ініціативи Югославії, Індії, Єгипту, Індонезії, Гани
Критерії участі	• Проведення незалежної політики, заснованої на визнанні мирного співіснування держав. • Підтримка національно-визвольних рухів. • Заборона входження до багатостороннього воєнного союзу, укладеного в контексті конфлікту між великими державами. • Військові бази іноземних держав не повинні використовуватися у конфліктах між великими державами
Напрямки руху	• Деколонізація. • Роззброєння. • Рівноправні економічні відносини

Криза блокової системи

Криза НАТО

Криза соцтабору

• Опір європейських країн, особливо Франції, провідній ролі США. • 1966 р. — вихід Франції з військових структур НАТО. • Франція засудила політику США на Близькому Сході, у В’єтнамі; визнала КНР, налагодила відносини з СРСР. • Підрив авторитету США в Азії після виходу американської армії з в’єтнамської війни

• Опозиція КНР та Албанії внаслідок критики культу особи Сталіна в СРСР. • Вимога КНР переглянути договори щодо володіння територіями, укладені з царської Росією; у відповідь на відмову СРСР — збройні прикордонні провокації, нормалізація відносин з США. • Погіршення відносин СРСР і Румунії через нерівноправність зв’язків всередині РЕВ. • Засудження окупації Чехословаччини ОВД більшістю населення країн соцтабору. • Перехід компартій Західної Європи на демократичний «єврокомунізм»

Розрядка міжнародної напруженості (70-ті роки XX ст.)

Роки	Події
1970-1973	Договори між СРСР і ФРН, НДР і ФРН, Польщею і ФРН, Чехословаччиною і ФРН про відмову від перегляду кордонів у Європі
1972	Чотиристороння угода між СРСР, США, Великою Британією та Францією про Західний Берлін: Берлін не є частиною ФРН, але представницькі повноваження здійснюються через ФРН
1972	• Базовий договір між ФРН та НДР про взаємне визнання. • «Основи взаємовідносин між СРСР та США» підкреслили пріоритет «широкого співіснування» та мирного розв’язання конфліктів. • Договір з обмеження систем протиракетної оборони (ПРО). • Тимчасова угода про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-1). • Угоди про запобігання інцидентам у відкритому морі та повітряному просторі над ним
1973	• Угода про запобігання ядерній війні: СРСР та США зобов’язалися уникати дій, здатних викликати загострення їх відносин. • Спільна відмова СРСР і США від спроб отримати односторонню перевагу в сфері стратегічного озброєння
1974	• Протокол до Договору між СРСР та США про обмеження систем протиракетної оборони. • Договір про обмеження підземних ядерних випробувань
1975	• Спільний політ радянського й американського космічних кораблів «Союз-Аполлон». • Гельсінкська нарада з безпеки та співробітництва в Європі. Гельсінкський заключний акт
Роки	Події
1977	Розпуск СЕАТО і СЕНТО
1979	Договір ОСО-2 (не ратифікований сенатом США): визнання паритету США та СРСР у сфері ядерних озброєнь

Гельсінкський заключний акт (1 серпня 1975 р.)

Укладений нарадою з безпеки та співробітництва в Європі, що проходила в Гельсінкі (Фінляндія). Мав морально-політичний, а не договірний характер
Положення	• Рівність та повага до суверенітету прав держав. • Незастосування сили або загрози силою. • Непорушність кордонів. • Територіальна цілісність держав. • Мирне врегулювання суперечностей. • Невтручання у внутрішні справи інших держав. • Повага прав людини та основних свобод. • Рівноправність держав та право народів самостійно розпоряджатися своєю долею. • Послідовне виконання зобов’язань з міжнародного права
Значення	• У 70-х роках не відіграв суттєвої ролі у міжнародних відносинах. • Сприяв розширенню дисидентського руху в СРСР та країнах соцтабору

Підсумки політики розрядки

Значення	Зрив розрядки
• Продемонстрована можливість подолання догм «холодної війни». • Вироблені принципи взаємовідносин США та СРСР. • Прорив у сфері обмеження стратегічних та звичайних озброєнь. • Зміцнення міжнародної безпеки	• Розміщення в країнах Варшавського договору радянських ракет середньої дальності. • Військово-силова допомога Мозамбіку, Анголі та іншим країнам «третього світу». • Введення радянських військ до Афганістану (1979). • Репресії проти дисидентів, обмеження виїзду євреїв з СРСР

Політика «нового мислення» в СРСР (1985-1991)

Ініціатор	Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов
Мета	• Припинення гонки озброєнь, скорочення озброєнь. • Створення загальноприйнятого механізму розв’язання міжнародних криз. • Встановлення справедливого економічного порядку. • Поглиблення гуманітарного співробітництва між народами
Основний зміст	• Потепління радянсько-американських стосунків, новий етап розрядки міжнародної напруженості. • Припинення військової допомоги країнам соціалістичної орієнтації «третього світу». • 1988-1989 рр. — виведення радянських військ з Афганістану. • 1990 р. — об’єднання Німеччини. • Зупинено та ліквідовано діяльність РЕВ (1989) та ОВД (1990). • 1991 р. — СРСР підтримав військові акції США у відповідь на інтервенцію Іраку в Кувейт. • До 1991 р. завершено виведення радянських військ з країн Центральної та Південно-Східної Європи
Результати	• Фактична перемога США в «холодній війні». • Припинення світового розколу на капіталістичний світ та соціалістичний табір

Завершення «холодної війни»

Рік	Договір
1985	• СРСР припинив розгортання ракет середньої дальності в Європі. • Односторонній мораторій СРСР на ядерні випробування. • СРСР і США уклали проміжний договір про ядерні сили середньої дальності, домовленості про скорочення ядерних озброєнь
1987	• ОВД приймає нову воєнну оборонну доктрину: відмовляється від нанесення першого удару та використання першими ядерної зброї. • Зустріч М. Горбачова та Р. Рейгана: — Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності; — постійні інспекції на заводах та підприємствах США та СРСР і союзних з ними держав, де знаходилися операційні бази та допоміжні ракетні об’єкти
1989	• Завершення виведення радянських військ з Афганістану. • Зустріч М. Горбачова та Дж. Буша: намічені перспективні плани американо-радянських відносин, спільна заява про припинення «холодної війни»
1990	• Договір між НАТО та ОВД про скорочення звичайних озброєнь в Європі. • Об’єднання Німеччини. • Початок виведення радянських військ з країн Європи
1991	• Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь на третину (ОСО-2). • Розпуск ОВД та РЕВ

Наслідки падіння комунізму в країнах Центральної Європи

• Розвал ялтинської системи поділу світу на сфери впливу країнами антигітлерівської коаліції. • Хвиля національно-визвольного руху, особливо в СРСР, Югославії, Чехословаччині. Розпад СРСР та Чехословаччини — мирним шляхом, Югославії — через збройні конфлікти. • Орієнтація колишніх соцкраїн на Захід: вступ до Ради Європи, НАТО, Євросоюзу. • Європейська рівновага сил нині заснована на принципах Гельсінкського заключного акта. • Зміна ролі і завдань НАТО, що став військовою силою системи колективної безпеки. • США перетворилися на єдиного глобального лідера. • Нестабільність країн СНД

Головні світові конфлікти 90-х — початку 2000-х років

Рік	Подія	Наслідки
1991	Операція США і НАТО «Буря в пустелі» проти іракської агресії в Кувейті	• Припинення війни Іраком. • Ліквідація Іраком запасів хімічної зброї
2001	• Операція США та союзників «Незламна воля» (Афганістан). • Розгром талібів та баз терористичної організації «Аль-Каїда»	• Демократизація Афганістану. • Вплив США у Середній Азії. • Зближення інтересів США та Росії на Середньому Сході та в Середній Азії
2003	Операція США та союзників «Незламна сила» проти Іраку, звинуваченому в збереженні зброї масового знищення	• Падіння тоталітарного режиму С. Хусейна. • Окупація Іраку США і союзниками. • Нестабільна ситуація: постійні теракти, громадянські конфлікти між шиїтами і сунітами

Проблема тероризму

Поняття	Насильницькі дії (переслідування, руйнування, захоплення заручників, вбивства тощо) з метою залякування, придушення противників, конкурентів, нав’язування певної лінії поведінки
Характерні риси	• Насильство та примус. • Залякування і страх як основні цілі. • Відсутність будь-яких моральних та юридичних обмежень. • Висування вимог до «третьої сторони». • Випадковість вибору жертв, їхня невинність. • Таємність підготовки теракту і публічність його здійснення. • Прагнення до широкого розголосу теракту. • Повторюваність, серійність терористичної діяльності
Організації	У світі налічується близько 500 терористичних організацій, найвідоміші з яких «Хезболла» (ліванські радикали-шиїти), арабські «Ісламський джихад», «Хамас», «Аль-Каїда», Народний фронт за визволення Палестини, Курдська робітнича партія, Ірландська Республіканська Армія тощо

Міжнародні відносини після теракту 11 вересня 2001 р.

• На базі боротьби з тероризмом формується вісь «Росія — США». • Зміцнення Європи на політичній світовій арені, рівне партнерство з США. • Конфронтація між мусульманським та християнським світом. • Початок нового типу війни, для якої характерні відсутність лінії фронту, інформаційні війни, дистанційність ведення війни тощо

Тенденції світового розвитку початку XXI ст.

• Проблема виробництва і розподілу продовольства та забезпечення питною водою. • Зростання кількості населення в одних країнах сприятиме стабілізації, в інших породжуватиме конфлікти через обмеженість ресурсів і нестабільність економіки. • Науково-технічний розвиток, передусім інформаційних технологій. • Основні конфлікти: тероризм; загроза використання ядерної зброї; регіональні конфлікти. • Скорочення державного управління потоками інформації, передачею технологій, міграцією населення. • Глобальна економіка та глобалізація світового виробництва і світового ринку